Падають яблука в отави ,вже осінь...
Летять за обрій у вирій журавлі.
Тополя розпустила золоті коси
І встеляє багряний килим землі.
Опадає, жовте листя опадає!...
Холодні ранки, ллють осінні дощі.
День за днем, як листя у попіл згорає...
Вже осінь і тривожно, так на душі.
О, як швидко промайнуло наше літо,
Зажурились явори край дороги.
Жовтий лист зриває із верховіть вітер,
На серці печаль, смуток і тривога.
Опадає, жовте листя опадає!...
Від лютих морозів вмирають квіти .
Покрова перший білий сніг засіває...
Посріблила скроні... у дерев віти.
Приходить осінь ,все йде в забуття
Зимі схиляються дуби - титани.
Згорає у полум'ї вогню - квіт буття...
Відходить життя - в осінні тумани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2025
автор: Чайківчанка