Якою зараз є, такою й буду,
Мені давно не двадцять п'ять.
Я вмію мислити глобально, не забуду,
Дорослість не опишеш у книжках.
Якою стала, а не народилась буду,
Тепер назавжди особистість, я зросла.
Це не засмучує мене, лиш легку тугу
У грудях маю, наче спомин, ким була.
Я вкорінилася у принципах, у людях,
Але при цьому моя думка ще легка.
Дивлюсь тепер у очі їм, що будять,
І прокидається до світу співчуття.
І в сьогоденні всі страждання і невдачі,
Це не слова героїв, це буденність в нас така.
Я з мудрістю дивлюсь на всіх, що значить:
" Вас не судитиму ніколи більше я".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2025
автор: Тахіона