Ой, а цей вірш я писала колись давно одному хлопцеві, з яким я зустрічалась в універі. Спочатку я дружила з його мамою. Якось так вийшло. А потім вона мене познайомила зі своїм сином. На першій зустрічі ми одразу відчули симпатію один до одного, і все було дуже добре, окрім одного: я була надто релігійна. До речі, зараз взагалі я майже атеїст. Але тоді - no sex before marriage, Jesus is in my heart - приблизно такі написи я носила на футболках, коротше - незаймана і віруюча - бідний хлопець не витримав і ми через це розійшлись, охх я і плакала. Чесно? Краще б переспала. Хлопець був набагато кращим ніж мій майбутній тоді екс чоловік. Але значить, так мало бути. І я дякую цьому хлопцеві за прекрасні місяці зустрічання у Тернополі. От такі смс повідомлення у віршаз я йому відправляла на ніч:
на добраніч, милий мій,
та до снів ти ще помрій,
як тебе я обнімаю,
ніжно-ніжно пригортаєш.
прилітаю уві сні,
у яскраві сонні дні.
і душею освітляю,
бо тобі добра бажаю.
ми зустрінемось в думках,
злетимо на подушках.
і тепліше всіх перин
нас загріє сон один,
де ми будемо квітками
з медом, чудо-пелюстками.
поцілуєш Ти мене.
мон, як мить, і тут мине…
P.S.: тай таке, квітень 2009, м. Тернопіль, гуртожиток ТНПУ №2.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2025
автор: Olivia Home