Ми той народ, що відданий землі,
Политій потом і сльозою, й кров’ю,
Запам’ятайте ті, що у кремлі:
Немає сили, вище від любові!
Ми той народ, що із могил проріс,
Куди ординці нас не раз ховали,
Тепер устали ми на повен зріст,
Аби позбутись дикої навали.
Ми той народ, у кім душа дзвенить,
Бо з волею повінчана святою,
В нас особливі донечки й сини,
Озброєні єдиною метою:
Ворожу гадь скоріш перемогти,
Забувши про жертовності оскому.
Історія поразки не простить!
Нова Вкраїна виросте потому!
5.07.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2025
автор: Ганна Верес