Відпускаю
Рибку з золотими перами,
Птаху з крилами затерплими -
Тісно в долоні.
Променем поміж деревами,
Плескотом хвилі до берега
Серце загою.
В себе просити пробачення,
Бути надміру обачною -
Куб у квадраті.
Краєм Землі розум втомлений,
Що на ребрі, десь за обрієм.
Адама прокляття.
Лінії.
Обриси.
Обсяги.
Не оминути неспокою
Фінішів-стартів.
Дихай, моя рибко-рибонько,
Вільнохмаринно та глибоко.
Все буде гарно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2025
автор: Серафима Пант