Піаніст і скрипаль

Вчора    випуск    відбувався
У    музичній    школі,
Мами    раді    -    розмовляли
У    шкільному    холі.

Одна    пані    -    депутатка,
На    всіх    позирала,  
Час    від    часу    свого    сина
Гордо    вихваляла:

-Едуард    мій    -    гордість    школи!
Так    навчився    грати,
У    престижних      фестивалях
Буде    участь    брати.

Піаніно    -    це    мистецтво!
Треба    нахил    мати:
Скрипаля    чи    гітариста
З    ним    не    порівняти.

І    в    бік    кухарки    сільської
Часто    позирала
(Та    в    кутку    футляр    від    скрипки
У    руках    тримала).

-А    мій    Вася    не    журився,-
Кухарка    сказала,-
Те,    що    треба    -    він    навчився,
І    я    радість    мала.

В    час,    коли    життя    прикрутить,
Зможе    кінці    зводить:
У    метро,    чи    в    переході
Грошики    заробить.

У    селі,    десь    на    весіллі,
З    гармоністом    в    парі
Теж    заробить    якусь    гривню,
У    кафе,    чи    в    барі…

Тож    не    варто,    мила    пані,
Отак    вихвалятись,
Бо    ваш    Едік    з    тим    роялем,
Куди    зможе    впхатись?

Депутатка    розвернулась,  
Губи    щось    сичали,
Пішла    геть,    а    мами    в    холі
Довго    реготали!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2025
автор: Катерина Собова