Змарніла в зажурі калина,
Поникла, у чорній вуалі,
Настигла найважча година,
Не винести горя кайданів.
А там десь...береза безлика,
Зібрала всі сльози й печалі,
Кровинки єдної лишилась,
Подяка великій державі.
Жалоба затиснула груди,
Немов, закарбовані в кризі,
Тож як перетерпіти муки,
Це ж діти злетіли у вирій!
Мабуть, є різниця у тому,
Життя за що власне втрачати,
За доленьку рідного дому,
Чи вбивці безумні накази.
Чому віддавала ти сина,
Мою Батьківщину вбивати?
Нестерпна задушлива тризна...
Де взявся кровавий ваш аспид?
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2025
автор: liza Bird