Люблю спостерігати за стрижами,
польотом блискавичним і стрімким.
За неймовірними їх віражами,
танком чудовим, жвавим і чітким.
Стрижів оглушний посвист, наче криця
з повітря висікає чистий звук.
Напроти дах у променях іскриться,
відтіль статечно стежить чорний крук.
Стрижі бували і в моїм полоні –
невдало приземлялись малюки.
Лишень гостей стрічала на балконі,
відразу ж випускала у блакить.
Тремтить світанок за вікном пречистий,
з очей скидаю рештки сновидінь.
Душа співає від пташиних свистів,
й летить за ними в світлу голубінь.
17.07.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2025
автор: на манжетах вишиванки