Мені вже не страшно, весь біль вже відчула
І полум'ям адським покрилась земля.
У милій Вкраїні війна спалахнула,
Коли перетнув її стрій москаля.
Вже сльози горючі обличчя омили
І спалені нерви - неначе до тла.
В долоні збираю останнії сили,
Щоб в серці надія на мир проросла.
Й вона проросте, мов верба і калина,
Щоб ворог розтанув, як в полудень тінь.
Ти вистоїш міцно, моя Україна,
І станеш велика навіки.
Амінь🙏
10.07.2025
© Валерія Кропівна
Переклад власного твору https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943692
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2025
автор: Валерія Кропівна