Ἐν ἀρχῇ ἦν ὁ λόγος, καὶ ὁ λόγος ἦν πρὸς τὸν θεόν, καὶ θεὸς ἦν ὁ λόγος.
Випадок смерті - пригода, так коментує ШІ!-
може, коли й до Неба хтось із розгону скочить,
Як Бастет подобою кішки у контур тонкої душі,
Де лід, а не вітер пітьми мертву траву волочить,
ту що ховає сліди усіх хто уже відійшов
у далечінь до бога, можливо і далі - хтозна ,
що має початок, нажаль, завжди переходить в ніщо,
а Вічність вона інакша, у Вічності інший розмах.
Тож хай мерехтять, як тіні постаті нових богів -
їх все одно розчинить Безмежжя крізь час у Несвіт,
Безсмерття буває страшне, коли у брехні між катів,
та Біль гамувати не слід, якщо зберігати Всесвіт…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=GO_ofGAylds
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2025
автор: bloodredthorn