До витоків твоїх щораз вертаю,
Народе мій. Сумні там сторінки.
Твою святу історію гортаю,
Якій – тисячоліття – не віки.
Ти йшов крізь біль уласного безсилля
І стогін тих, хто у борні упав,
Йшов здобувати волю для русинів,*
І це твої борці – УНСО, УПА.
Ти йшов крізь бурь і мурів розмаїття
Назустріч волі йшов, хоч спотикавсь,
Не день ішов і не одне століття,
Ходи своєї іноді лякавсь.
Час не завжди був на твоєму боці,
Тож мав ти тисячі випробувань,
Та відчувалась міць у кожнім кроці,
Й народжувалось коло сподівань.
Ти йшов крізь гомін історичних воєн,
Обідраний ледь не до наготи,
Та був невтомним, як відважний воїн,
Вогнем надії шлях свій освятив.
До волі шлях не був легким ніколи,
І це ти надто рано зрозумів.
Не довіряй же іноземним клонам,**
До неї шлях лежить серед громів.
Народе мій, не піддавайся втомі,
Зумій себе і гідність зберегти,
У себе вір, а не в якісь фантоми***
І завжди будеш вільно жити ти!
6.07.2025.
*– етнографічна група українців, етнонім русини, який вживають для національної самоідентифікації окремі групи нащадків українців.
**– група особин, які походять від одного предка. ...
***– привид, примара, ілюзія.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2025
автор: Ганна Верес