Гуркочить грім нам з висоти.
Й молить дощичка суха земля.
В моєму серці ще живеш ти,
Але останнім часом змінився я.
У темнім небі не та блакить…
Сюрчать не так вже цвіркуни.
Безрадісна для мене кожна мить.
Пишу я вже без болю й вини.
Та ще, ця клята, гадина, війна.
Забрала душу, палить почуття.
Це витвір диявола! тому вона
Страшні нав’язує нам відчуття.
Гуркочить грім знов з висоти.
Й молить дощичка суха земля.
В моєму серці ще живеш ти,
Але останнім часом змінився я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2025
автор: filaya