Ніч зодяглася у зоряний шовк,
Місяця срібну сережку вчепила,
Сяйними росами землю укрила.
Морок у ступі незвіданість товк,
Поназбиравши незміряний полк,
В дебрі ховав обважнілі вітрила.
Вітер нектарний у травах умовк,
Впоєний чаєм медовим із липи.
Гордо підставив люпин смолоскипи -
Для світляка хоч разок запалити -
З іскрами впоратись знає він толк -
Сальто зробив, карколомний стрибок,
Зникнув у ярі - пітьма голосила,
Спалював ночі удосвіта крила. 10.07.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2025
автор: Lana P.