Дивовижний край


Розкрий  душевні  крила
Й  тебе  несе  нехай
Усемогутня  сила
У  дивовижний  край,

Де  горя  та  нещастя
Нема  і  не  було,
Де  тільки  світле  щастя
І  лагідне  тепло

Людей  всіх  обіймають,
Як  мати  немовля,
Де  їх  всі  відчувають,
Чия  є  та  земля

Чудовая  ще  звіку,
Яка,  неначе  рай,
Який  немає  віку,
Бо  завжди  був  той  край,

Є,  буде  і  надалі.
Хай  крилонька  несуть
Тебе  у  тії  далі,
Хай  в  край  той  віднесуть,

В  якім  ти  будеш  жити,
Неначе  у  меду,
Забувши,  як  тужити,
А  також  біль,  біду

Та  інші  всі  нещастя,
Забувши  їх  навік,
Відчувши  справжнє  щастя,
В  якому  цілий  вік

Вже  житимеш.  Я  знаю,
В  цім  певен  на  всі  сто.
У  тім  прекраснім  кра́ю
Тобі  ніщо  й  ніхто

Ніколи  не  завадить,
Як  ти  бажаєш,  жить,
А  лиш  тому  зарадить,
Аби  прийшла  ця  мить.                                                          



Євген  Ковальчук,  21.  07.  2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2025
автор: Євген Ковальчук