Навік лишився на війні (Ярослав Володимирович Строй)

[i]Ярослав  Володимирович  Строй
(17.11.1976  р.  –  10.09.2022  р.)
 Народився  у  с.  Кропивна  Хмільницького  р-ну  Винницької  обл.
Гранатометник  стрілецького  відділення  стрілецького  взводу  в  складі  59-ї  окремої  мотопіхотної  бригади.
Поліг  у  бою  10  вересня  2022  року  при  виконанні  бойового  завдання  між  населеними  пунктами  Тернові  Поди  та  Любомирівка  Миколаївської  області.
Місце  поховання:  с.  Садове  Літинської  ТГ  Вінницького  р-ну.[/i]


Село  Кропивна  на  Поділлі…
Хатина...  Матінка  –  одна…  
На  вишні  опустилось  гілля,
Спадає  листя  до  вікна.  

Осінній  смуток  навіває,  
А  туга  в  хаті  аж  кричить…
Синочка  рідного  немає  –
Портрет  лиш  на  столі  стоїть.  

Не  вірить,  що  нема  синочка:
Десь  загубився  на  війні.
А  чи  почує  голосочок,  
Чи  промайне  тінь  у  вікні?

Нема…  Не  прийде  на  світанні  
І  тихо  в  хату  не  зайде,  
Розмов  не  буде  й  привітання
І  не  побачить  вже  ніде.  

І  серце  мами  ниє  болем,
Не  хоче  вірити  ніяк…
Ось  дим  розвіється  над  полем,  
Війна  затихне  у  боях

І  повернеться  син  додому.
Хоча  б  легеньким  вітерцем,  
Обніме.  В  дотику  такому
Притишить  біль  матусі  й  щем.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2025
автор: Ольга Калина