Душа стискається до болю.


Душа  стискається  до  болю
Із  серця  капає    сльоза.
Прийшло  прощатися  з  тобою,
Мій  любий  друже,  пів  села.

Сім’я  в  скорботі  сльози  ронить,
Сумує  тужить  вся  рідня.
Громада  воїна  хоронить  ,
Який  віддав  за  нас    життя.

Навіть  природа  важко  плаче
Вже  другий  день  ідуть  дощі.
Сказати  хоче  нам  неначе,
Як  тяжко  в  неї  на  душі.

Ти  став  героєм  України,
За  неї  ти  віддав  життя,
Перед  тобою  на  коліна,
Стає  громада  наша  вся.

Ти  мужньо  бився  за  свободу,
За  вільну  націю  свою,
За  мир  і  волю  для  народу,
Ти  впав  в  нерівному  бою.

Ти  міг  сказати,  я  ранений
Своє  я  вже  відвоював,
Та  ти  був  вірністю  натхнений
Тому  назад  не  відступав.

А  скільки  вас  таких  героїв  ,
Забрала  клята  ця  війна,
Синів  українських  –  соколів.
 Всіх  віднесла  на  небеса.  

Спочинь  із  Богом  любий  друже
Життям  завдячуєм  тобі.
За  все  ми  вдячні  тобі  дуже
Помер  за  мир  ти  на  землі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2025
автор: Іван Мотрюк