-Пропоную руку й серце!
Треба ж тут такому статись:
Моя дівка ухопила –
Не дала опам’ятатись.
Потягла на підпис зразу,
Щоб печатку приліпили!
Бачили таку заразу?
А тепер кричить щосили,
Що я телепень безрукий,
В неї, як більмо на оці,
Ще й до того, безсердечний –
Верещить на кожнім кроці.
У розлученні додалось
Скільки прикрощів, мороки,
Зрозумів: робити треба
Тільки виважені кроки.
Може, ще десь доведеться
У коханні признаватись,
То вже органами цими
Так не буду розкидатись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2025
автор: Катерина Собова