Учора вночі падала з неба зоря ясна.
І летіла з неба в нічну красу.
Розсипала світло на поля і домівки.
Освітила квіти у моїй домівці.
Зоря ясна небо обіймала.
Сріблом ніжним землю цілувала.
Кожна зірочка в пітьмі співала.
І в ночі із небом нас повінчала.
Серед тиші в полі щось дзвеніло.
Серед тиші в полі тепло її всю ніч нас гріло.
Немов диво, немов казка, як таємниче і як прекрасно.
Душа моя в зірці тій тліла.
Відчувала світло в темряві і крила любові до тебе мене несли:
жу-жу і ти, і ти.
Ми як два цвіркуни:
жу-жу, жучком був я і ти,
жи-жи,
вночі ми були як ті жучки.
Зоря ясна небо обіймала.
Сріблом ніжним землю цілувала.
Кожна зоря у темряві співала.
Те, що ми творили, приховати хотіла.
Наші стогони у ній німіли.
Серед тиші у полі щось дзвеніло.
У голові моїй твоє серце мені про кохання співало.
І душа моя у зорі тій летіла.
Відчувала твоє тепло, о як же було та добре,
мені і зараз, ой- ой, тепло
Зірка ясна небо обіймала,
Сріблом ніжним землю цілувала.
Кожна зірка в темряві співала.
Аж вночі Земля гуділа.
А зоря впала і ніч наче зітхнула.
Розбудила мрії в серці та душі.
Вічність в одну мить мені подарувала
І світанок зійшов у небесній тиші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2025
автор: oreol