Чому зажурена стоїш,
Схилившись, мамо?
Твої привабливі гаї
Співають рано.
А очі хмуриш від журби,
Печаль на серці,
Скоріше б звісно до весни,
Та світло де ж це?
Свій погляд кинула у даль
Де дзвін лелеки,
Та не летить в краї на жаль,
Бо світ далекий.
Лише в думках крильми махне
Прокаже тихо:
І тільки віра прожене,
Відійде лихо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик