Це вже потім стане сиротою
Сенс життя, де випаде й тече
Між снігів сухою борозною,
Поглядом ,що клякне і пече,
Крильцями сухого махаона,
Схованого в нас в пітьмі розпук
По губам у тріщинах червоних
Вже не прочитати між карлюк
Дітям, що ідуть тобі на зміну
І радіють іншому й не так,
Напуття про долю і країну
Про жнива зелені і гопак
На шляхах широких до Мідаса
З гаслом гучним: «Вчись в Святих отців!» -
Це вже потім напівгоре стане
Півбідою для сліпих митців,
Там де ангел сірий непутящий
Провістить, обтужить, захистить
Від тьмяного світла всіх пропащих,
Світлою пітьмою пригостить…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=L-iepu3EtyE
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2025
автор: bloodredthorn