На зимовій околиці було дві хвилини, щоб вирішити: спішити далі чи повертатися.
Перший варіант обіцяв неприємності запізнення, для другого мав знайтися мотузок.
Коричневі очі дивилися з цікавістю. Забита реп'яшками шерсть посмикувалася. Коротка зупинка на вигук "Дезі!" добігала кінця - ніс повернувся за вітром, вибираючи маршрут.
Це була вона, спаніелька, загублена друзями восени, за сорок кілометрів від місця ранкової зустрічі.
Як вона опинилася в чужому краю, в час, коли я ішла вулицею?
Поруч тупотіли маленькі лапки.
Я повторювала слова, за якими моя знахідка певно скучила, бо підіймала на мене добрі очі.
Неприємності були забезпечені, та крокувала я легко, шльопаючи розшнурованим черевиком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2025
автор: Горова Л.