Земне життя подарував нам Бог,
Прозоре, нібито роси краплина,
Ще світлу душу, та одну любов,
Нехай добром і проросте зернина.
Чомусь не склалося таке просте,
На перший погляд, планомірне щастя,
Звідкіль набралося гидких гієн,
Так покалічити бажання майстра.
Тож замість розквіту, тягар війни,
Залиті кров'ю різнобарвні квіти,
Лишають душі на землі вінки,
Жахливий наслідок... ми біля прірви...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2025
автор: liza Bird