Крізь спогади у небуття
Летить моя душа до тебе…
Скрізь сльози, крики, каяття,
А я не бачу краю неба,
А я не чую гомін люду.
Закриті ставні у вікон.
Лиш стогін котиться повсюди,
Лишень стоять всі у ікон…
Прийдешній день не зігріває
І сонце не пече теплом.
Біля хреста птахи літають,
Несуть звісток з небес добром.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2025
автор: Таша Прокова