Я несу в душі своїй
Світлі почуття.
Я бажаю бути їй
З ними все життя.
Хай вони у ній живуть.
Хай вони, немов
Квітоньки, у ній цвітуть
Знову, знову й знов,
Кожну неповторну мить
Часу, що мина,
Доки в цьому світі жить
Буду. Хай мина
Душу темне почуття.
Хай собі іде
Назавжди у небуття,
Звідки не прийде
Ні до кого вже воно
В нашому житті,
Що в цім світі нам дано,
Щоб лиш золоті,
Теплі, добрі почуття
У душі тримав
Кожен з нас усе життя,
Що нам Бог надав,
Бо воно лише одне
І, як прийде час,
Все ж навіки промине
В кожного із нас,
Як би не хотіли ми
Вічно в світі жить,
Бо звемося ми людьми
І вже не змінить
Нам цього. Тож слід лишень
Це прийнять нам всім
І на втіху жить щодень
В світі цім земнім.
Євген Ковальчук, 16. 07. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2025
автор: Євген Ковальчук