у мого
простенького олівця
довкруж
графітового серця —
оболонка із ялівця
пахне
палкими акордами
південного сонця
і міфами
стародавньої Греції,
допоки
запах не вивітриться…
у глибині
графітового серця
мого простенького олівця —
море ідей
і безмір чарівних казок
ховаються —
у графітовій глибині,
як у бездонному джерелі
світла із-під землі —
шепче
графітове серце
історії,
радісні і сумні,
по сторінках блокнота мені…
скільки слів,
чужих пристрастей,
знань, почуттів
просочилися у графіт
за минулі тисячі літ…
а кожна мить —
це окремий Всесвіт
без початку і без кінця
у просторово-часовому
полотні —
і графітове серце
простенького олівця
в оболонці
з пахучого ялівця
розповідає
про все, що знає,
шепоче.
коли захоче – мені
08.07.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2025
автор: Валя Савелюк