****

Проміння  сонця  закипіло  у  воді,  
Тінь  від  маслини  землю  проковтнула.
Надвечір  хвилі  стали  золоті,
Русалка  в  очереті  підморгнула.

Затихали  звуки  від’їжджаючих  машин,
Присипав  степ  пилюкою  дорогу.
Розвіяв  гіркоту  свою  полин,
Звав  мавку  лісовик  на  допомогу.

У  очереті  вітер  задрімав,
А  десь  під  берегом  туман  його  шукає.
Чумацький  шлях  у  дзеркало  пірнав,
Що  свої  води,  ніби  душу  розкриває.

7.08.25р.    Олександр  Степан.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2025
автор: Степан Олександр