Ти просто кохай…
без умовностей нашого світу.
Забудь про учора...
А завтра?..
Чи Завтра –
для нас?..
Оманливий день
нам дарує хвилину цю світлу,
щоб з неї узяти
любові чималий запас.
Ти просто кохай…
Хай слова із космічного пилу
зростуть через тишу
спокусливим дотиком губ,
що створять мене,
невпізнанно щасливу,
стокрилу.
Кохай, як востаннє…
Хвилинну цю тишу голуб.
Ти просто кохай
ненаситно цю ніч
до останку,
як сонце весну,
що зреклася освідчень зими,
як першу в житті
заповітно жагучу коханку,
щоб поміж побачень
у спогадах
квітнуло
«МИ»
Зі збірки "Кохання солод як причастя" (2024 р.)"
Ілюстрація - робота ШІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2025
автор: Наталія Погребняк