Акценти зміщуй, в очі пил змітай,
Бо вже на осінь будеш застарілий
Для течій часу, де Дракон-Китай
З’їдає Світ недбалий і зомлілий.
Перемалюй-но, спробуй, лик Святий,
Свинцево-білим замість позолоти,
За помахом зів’ялої руки,
Що ще шукає виходу навпроти.
Над випаленим полем благодать -
Причинно-наслідковий мертвий кокон,
Ненавчений під дудку танцювать
В садку вишневому під наглядовим Оком.
Та все ж рука занадто заслаба
І течія твоя гірка і неглибока,
В якій вже не дзеркаляться слова -
Й не чуть відлуння від шляхів широких…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=K9Qs8-BkiLw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2025
автор: bloodredthorn