Моя руїна.

крик  монголів  вже  близько,  моя  руїна,
вибиває  пил  із  буття  земного
підвіконня  -  нову  сліпу  заміну
бранцю  долі  для  коника  вороного

під  яскравим  місяцем  в  скалках  неба
ті  копита  вже  поруч,  дзвенять  розкуто,
кажуть  час  не  безмежний,  зів’ється  в  невід  -
хтось  залишиться,  хтось  буде  знов  забутим

там  за  склом,  у  грязюці  ,  допоки  осінь
не  знайде  між  щурами  окістя  білі,
щоб  із  них  будувати  у  новий  спосіб
укриття  і  льохи  у  журбі  безсилій...


p/s
https://www.youtube.com/watch?v=Rp5_Ul-qG0w

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2025
автор: bloodredthorn