Бувають і справді квіти як люди
Бувають такі наче справжні вони
Вони розквітають і чахнуть у будні
У буднях такої безжальній Війни
Бувають як тіні скрізь нас вони ходять
І ми не відчуєм загравшись їх крок
Хтось нам допоміг а ми вже на сходах
Нам дуже важливо лише свій квиток
Бувають і справді квіти як люди
Анютені очі так гарно цвітуть
Фіалку назвали так наче хтось хоче
У долі своїй моє серце відчуть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2025
автор: Андрій Листопад