А я і думати не думав
Тебе кохати та втрачати
Я так хотів тебе забути
Я так хотів іншим кричати
Я не чекав таке почути
Що я і був твоя аскеза
Що я як хворий був без тебе
А ти як зірка впала з неба
Я не хотів бути бажанням
Твоїх таких нестримних думок
І наче подарунок зайвий
Я став між хмарами закутий
Я вириваю свої крила
Як із смоли твого кохання
Я у заручниках аскези
Я хочу бути по бажанню
Як розірвати твої чари
Забути щоби не згадати
Ніколи більше не кохати
Твою аскезу зруйнувати
Я ще і досі тобі надан
От тільки я твоя уява
От тільки я блукаю днями
І в дзеркалах наче примара
Я так кохаю ще і досі
Моя душа твою шукає
А ти забула про аскезу
У тебе інші посилання
Я за терав твоє кохання
Я так хотів щоб вільним бути
Але мене не відпускає
Як до тебе тепер прикутий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2025
автор: Андрій Листопад