Хворіє дівчина моя, -
Нюхнула клею,
Мою заначку, от змія,
Та чорт із нею,
Уяву рве її хитку
То смерть з косою,
Або присутність у кутку
Живого Цоя…
Не зрозуміти це мені,
Та і не треба,
Ти вся обдовбана, в лайні,
Не чую тебе
Мені про Цоя не бреши, -
Це все повз вуха,
Я комсомолець у душі,
П'ю бормотуху
Природно, просто це як вдих,
Як спирт по вені,-
Той, хто живіший од живих, -
Не Цой, а Лєнін!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2025
автор: Алексей Мелешев