До маркету пішов я вчора.
Онук мій риби захотів.
А там зустрілася потвора -
Наш депутат міський забрів.
Це ж треба! Випало на долі,
Коли ментом я працював,
То він відсидів у неволі
За те, що у громади крав.
Впізнав мене пройдисвіт. Прудко
Підбіг до мене, став страмить,
Що я - бідняк. А оборудки
Йому дають в розкошах жить.
А я тепер - ніщо, нікчема.
І пенсії - наплакав кіт.
Тут я не втримався. Проблема:
Коли замовкне цей бандит?
На жаль, не мав я пістолета,
Щоб втихомирити осла,
Тримав хлібину і газету.
Ще скумбрія в руці була.
Жирненька скумбрія, велика
І називається макрель.
Вона й потрапила у пику
Хапуги. Вмить замовкла "трель".
Сповна одержав "на горіхи"
Я від поважного судді.
Але тепер я маю втіху:
Згодилась риба у біді.
А ще... Нехай він пам"ятає,
Негідник той, що зараз - пан:
Ментів колишніх не буває.
Людцям урветься дерибан.
Прим. мент (сленг) - поліцейський
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043133
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2025
автор: Leskiv