Відгукнулася дзвінко коса
і розбурхала сни світанкові.
Затремтіла краплиста роса,
виціловує трави шовкові.
Соловейко на хвильку затих,
конкурента послухати пісню.
Кілька нот надзвичайно простих,
не могли приголомшити, звісно.
Доки паузу взяв соловей,
відізвалася дрібно вільшанка.
Щось вплелося цікаве й нове
у незвичну мелодію ранку.
Засріблилась трава молода,
духмяніють медові покоси.
Вчувся клекіт лелеки з гнізда,
а говорять – бузько безголосий.
У сусіда уже чималі
оживилися гуси ледачі.
Ну, така благодать на землі –
теплий ранок стрічаю на дачі.
18.06.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2025
автор: на манжетах вишиванки