Думки та почуття


Палахкотять  в  мені  вогнем
Впродовж  всього  життя
Усе  палкіше  з  кожним  днем
Думки  та  почуття

Багаття  їхнє  кожну  мить
Горить,  палахкотить,
Палає,  сяє,  пломенить
Яскраво  й  тріскотить.

В  багатті  їхнім  я  горю.
Вони  в  мені  без  меж
Горять  тоді,  коли  творю
Й  відпочиваю  теж.

Без  них  цього  б  я  не  робив.
Без  них  на  світі  цім
Я  б,  мабуть,  навіть  і  не  жив.
Вони  –  мій  світ,  мій  дім.

Я  все,  що  є  на  цій  землі,
Сприймаю  завдяки
Лиш  їм  –  і  радощі,  й  жалі…
Вони,  немов  струмки,

Течуть  у  тілі,  у  душі
Кожнісінькую  мить
І  радять,  мов  товариші,
Мені,  як  маю  жить,

Щоб  все  життя  моє  було
Солодким,  наче  мед,
Щоб,  мовби  квітонька,  цвіло.
Я  з  ними  йду  вперед,

До  світлого  лиш  майбуття,
Лишивши  біди  всі
В  минулому  без  вороття,
Щоб  ув  усій  красі,

Неначе  пишні  квіти  ті,
В  мені  впродовж  життя
Цвіли,  мов  сонце,  золоті  
Думки  та  почуття.                                                



Євген  Ковальчук,  15.  07.  2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2025
автор: Євген Ковальчук