Зірка, що падає, не згорає в атмосфері -
Вона стає квіткою на полі мрій.
Не шукай цвіту папороті,
Неба у стелі.
Іди за зіркою,
І знайдеш свій
Всесвіт...
Щастя визначають тривалістю палання?
Це мить чи вічність,
Ціль чи, власне, шлях?
Роки, хвилини?
Що за що воздасться?
Сміливим - щастя,
А мені - любов...
Яскраву зірку,
Що до рук не взяти,
Не вкласти в кошик,
Не внести у дім -
Їй ніч одну відведено палати
Купальським полум'ям
І згинути у тім
Вогні.
В вогні бажань,
Оманливих ілюзій,
Торкань п'янких
Згораю - не пече.
На полі мрій розквітла диво-ружа.
Горнуся ближче -
На твоє плече.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2025
автор: Серафима Пант