Господу Ісусу Христу,
Діві Марії, Матері Божій,
в любові присвячується
Я тягну життя —
в небо,
а чи не всі — навпаки…
Авжеж! Світлість вершин — потреба…
Авжеж! Сяють вершини —
і життя з Неба!
Осанна! —
«спасіння
в Небі»
але
сповзають —
що кому треба —
в навпаки-думки…
ця віків — молотьба-засівання,
здіймання —
щоб з Богом й думки!..
Все те саме, але з Небом — думки, —
за входом у серце, — золото ж,
колосіння ж!..
зад лиш вниз,
в навпаки…
зад лиш хоч відірвати!
і втрачають свободу
мисль загрузла —
й пусті в них
віки
і не дадуть руки —
і великими й цільними повертаю до Слова
думки…
Завеликі! ці, сЕрця любов
і вершини…
Й, Боже, Ти не лишив мене,
й не лише любов —
й гряди
гір! Не лишили!
церква —
(зараз це пропускають: не жили —
там,
і серцем не знають) —
у всякій вершині верхня
її
третина –
церква!..
служить Космосу!
Ясно і — Небу!..
тут не повзають — зовсім! —
думки-мурашИни… думки-машинні…
мислі не доповзуть — як незрячі…
цих нема…
передбачив всіх Бог
Бог наш,
Боже, бо Ти не машинний!!
Сакральне тонко
мов те проведене зсерЕдини
тонкістю введене
мов
в майбуття операційній
мов яка цінність —
й Himmlishe-
Небесне
в них розцвітає…
Життя — безсмертя з Богом розцвітає
Й ті що знають
що менші
тонке те позбирають
по мені —
що лиш їх спасає
Ті що знають
що більші
тонке те позбирають
що
по мені спасає:
Христос усіх спасає!
В Христі «проблем» немає!!
В Христі все ясно.
В Христі питань немає!
Та чи ви — у Христі??
05.07.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович