ВОГОНЬ З НЕБА

               «…світ,  у  якому  істина  й  краса  —  
               як  вогонь  серед  снігу:
               вони  не  мають  куди  вкоренитися».
                                                                     (поет-ШІ  Уніус)


слабне  зіркість,
і  зір  —
вийшла  вранці
на  порослий  травою,
некошений  двір,
щоб  очі  промити  —
назбирала  роси  в  долоні
сонні

роса…  конденсат  прохолоди,
сльози  ночі,  
що  перейшла  назавжди
на  той  берег  ріки  …

мої  
росою  омиті  очі  і  руки  —
віра  наївна  моя…

—  Не  буде  вам  в  ці  роки
ні  роси,  ні  дощу,  —  сказав  Ілля
до  царя  Ахава,  —
бо  віра  ваша
дволика  й  лукава

то  три  з  половиною  роки  —
ні  краплі  води,
і  возроптали  врешті
невірні  люди

не  на  Ахава-царя
і  не  на  Ваала  —
а  на  забутого  Бога
свого  Живого
товпа  возроптала,
істинного,  
Якого  
заради  чужого  Ваала
зрадила
і  продавала

…забула  товпа,
як  до  Ваала:
—  Введи  війська!
прийди  і  візьми  нас,  —
зрадливо  гукала

як  поміж  двох  вогнів
у  ненависті  жила,  
і  все  нижче  до  ідола,
до  людоїда-ваала
облудну  голову  нахиляла,  
як  зозуля,  
чужинцю  дітей  віддавала:
тут  їла,  а  там  —  хотіла,
і  на  обидва  коліна  кульгала…

…Україна  
нині  —    як  непохитний  Ілля:
сама-одна  
встала  супроти  всієї  вісі  зла
і  сказала:
—  Якщо  Господь  є  Бог  —
йдімо  за  ним…
а  якщо  Ваал  —  то  йдіть  до  Ваала…

не  влада,  не  олігархи-багатії,
і  не  спокушені  ідолом  
людці  підступні  її  —
а  Чистий  Дух,  вища  
одухотворена  Сила  —
гідні  дочки  й  сини  
земної
і  небесної  України,
живі  і  ті,  що  вже  вдома,
кажуть  —  
розбийте  кайдани,
гіршого  
за  брехню  і  неволю  
у  світі  нічого  нема


і  молиться
нескорена  Україна  моя,
з  вірою,  як  пророк  Ілля:
—  Господи,
у  нас  закінчилася  зброя,
нікого  за  зради
і  підступи  не  виню,  
та  є
гаряче  прохання  до  Тебе  —  
пришли  нам
Твого  вогню
з  Неба…

ні  на  кого  більше  надії  нема:
проти  змови  
цербера*  планетарного  —
Україна  б’ється  сама…

…у  смертельній  борні  —
прийде  з  неба  вогонь,
скоро,
запалають  ваалові  храми,
запалають  вода  і  камені,
зрушаться  гори
і  впадуть  у  море  —
благословить  Бог
і  дощ,  і  росу  —
заради  останньої  вірності
серед  хаосу…

і  закінчиться  все  вогнем,
що  зійде  з  неба:  
жерці  Ваала  
самі  на  себе  
кличуть  біду…
Бог  не  покине,
бо,  роззброєна  і  одна,
не  злякалася  Україна  —
і,  як  Ілля,  сказала  Правду

05.07.2025

*про  цербера  тут  -
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028943

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2025
автор: Валя Савелюк