Живий! І вітерець гіркий – то доказ,
Привіт, немов, що шле мені життя,
І сморід згарищ – як відстрочка строку,
Коли прийдеться йти у небуття.
Тривожна ніч у вибухах навколо –
Скінчилася, і новий ранок ось!
І ти радієш: «Може ще не скоро?»
Але вже не радіє поряд хтось…
Всю ніч ревіли в небі «мотоцикли»
Трусило в лихоманці дім старий,
Сплять діти в коридорі – вони звикли,
І думка, раптом: «Точно ще живий?»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2025
автор: Віталій Гречка