Живий!

Живий!  І  вітерець  гіркий  –  то  доказ,
Привіт,  немов,  що  шле  мені  життя,
І  сморід  згарищ  –  як  відстрочка  строку,
Коли  прийдеться  йти  у  небуття.

Тривожна  ніч  у  вибухах  навколо  –
Скінчилася,  і  новий  ранок  ось!
І  ти  радієш:  «Може  ще  не  скоро?»
Але  вже  не  радіє  поряд  хтось…

Всю  ніч  ревіли  в  небі  «мотоцикли»
Трусило  в  лихоманці  дім  старий,
Сплять  діти  в  коридорі  –  вони  звикли,
І  думка,  раптом:  «Точно  ще  живий?»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2025
автор: Віталій Гречка