племіннику вчительки математики:)

якби  він  знав,  якби...
якби  він  знав  мене.

якби  сказав,  якби…
якби  сказав:  «мине…  

мине  твій  біль,  мине…
мине  цей  біль  душі,

а  літо  принесе
в  суху  печаль  дощі.

хай  почуття-чуття
до  нього  линуть  теж.

моя  любов,  моя  -
не  має  в  світі  меж.


03/09/2004  (с.  Настасів,  Тернопільського  району)

P.S.:  ці  рядки  (підліткові  пориви)  я  написала  внаслідок  своєї  першої  закоханості  у  племінника  вчительки  математики,  за  ним  бігало  багато  дівчат,  і  я  щось  тоді  мало  чим  відрізнялась  від  них.  Тільки  дівчатка  з  ним  тусувались  по  дівчачому,  поцілунки,  обіймашки.  Ну  а  я  з  ним  підтягувалась  на  турніках,  в  мене  був  інший  підхід,  на  жаль  чи  на  щастя,  він  не  зацінив  і  не  догадався,  чому  я  качаюсь  так  часто)))  але  час  від  часу  показував  мені,  що  вав,  супер:)  і  тоді  я  думала,  що  це  точно  любов,  поки  не  побачила  як  він  цілував  іншу,  відтоді  я  і  якщо  підтягувалась,  то  вже  не  для  нього:)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2025
автор: Olivia Home