Я досить рано встала на крило,
Аби скоріш дорослішою стати,
Лишивши гомінке своє село,
Де особливі люди, хати й… шати,
Злетіла, щоб отримать інший статус,
Тож подалася в невідомий світ,
Де кожен пише тільки власну повість,
Де іноді неплановий політ
У тих, хто загубив і честь, і совість.
Давно мої літа у сивині,
А я шукаю для душі розраду.
Вона – в словах, з москвою у… війні,
Котра злодійкувато спокій краде.
Війна і спокій! Ні, так не бува,
Як не буває серця без любові.
Вона людину щастям напува,
А все, що маєм у житті, – від Бога!
16.06.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2025
автор: Ганна Верес