Когось із нас уб"ють сьогодні,
Когось, мабуть, за кілька днів...
Майбутнє, як страшна безодня,-
Де в нас багато ворогів.
Довірливі, наївні люди,
Віддали зброю ми колись.
Ніхто не думав, що так буде,
Що світ покотиться униз.
Досягнення людського духу
І Божі заповіді всі
Зневажені. Навкруг розруха,
Мов сатана з"явився в світ.
Малоосвічений, жорстокий,
Що не жаліє і своїх,
Наш край окинув хижим оком
І захотів убити всіх.
Колись він називався братом,
Бридкий гебешний офіцер,
В руках тримає грізний атом
І всім загрожує тепер
І де, скажіть, наші гаранти?
Де Меморандум наш тепер?
І ми плазуєм перед Трампом,
А він ним, видно, щось підтер.
Це спадкоємці тих гарантів,
Що піклувалися про мир,
А світ зовсім безпеку втратив.
На грані винищення ми.
І ще один дідусь заморський.
Цікаво, він спокійно спить?
Білл Клінтон! Це не по-геройські!
Ви нас, беззбройних, захистіть!
Хоч слово мовте.- "помилився,
Повірив п"яному з кремля ,
Неправильно розпорядився
І в результаті - ось, війна".
Ще Кім Чен Ір живе на Сході,
Пухкенький, має апетит,
Та хай би й так, та його зброя
На наші голови летить.
Тримаймось, браття! Маєм жити!
І Україну зберегти!
Ми знаєм, - неодмінно згинуть
Жорстокі наші вороги!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2025
автор: іванна квітнюк