Краса б'є повік в самі скроні,
Недосконалість усе красить ззовні.
Спільний спогад, як сакура, розквітає яскраво -
Цінуй моменти, доки ніч не настала.
Як ікебана, наші з нею стосунки,
Горять яскраво багряним кожнісінькі будні.
Таких двох різних, мов радість та смуток:
Обпалює мої губи так твій цілунок.
На роздоріжжі між бажанням та дійсністю,
Додавав в рядки свої неабияку ніжність.
Ох, якби любов моя могла бути образом ...
Ти б відчула прилив ейфорії до лоскоту.
З головою у море цвітучої вишні,
Небо зіткане з хмар, що тягнуться у вічне.
І мій тихий голос, що так і шепоче:
" Без тебе життя я уже більше не хочу "
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2025
автор: Вінчі