Буде плакати дощ на схололих вустах посивілої ночі,
Зону злив промине швидкоплинно, акустичний підсиливши шум,
Кине пера в моря - у чорнильницю вмочені, схожі на творчі,
Звільнить сфери мовчань клейкуватих, затуманених тягою дум.
Вентилятор-маяк відсторонить пітьму, поведе блудним оком -
З узбережжя на диск почорнілий - бурунистих угідь неземних,
Під прожектором - зась! - не утихне, подасться у танець підскоком,
Надуватимуть разом з повітрям, на плесі, бульбашок водяних.
У країні Безсонь дріботітимуть краплі жалів наостанку,
В ореолі барвистих веселок на прощання тихенько схлипне.
Просльозиться душа невгомонна, у теплих обіймах світанку, -
Вічність Неба глибинного в часі, широтою у спектрах сягне?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2025
автор: Lana P.