Мені наснилась доля України

Мені  наснилась  доля  України,    
Мов  дівчина,  полями  йшла  в  вінку,
У  нім  колосся  й  ягоди  калини.
Я  й  уявляла  саме  отаку.

Усе  у  ній  і  справжнє,  й  загадкове:
Земля  і  люди,  й  рідкісна  краса,  –
Та  щастя  загубилася  підкова.
А  може,  не  дали  їй  небеса?

У  неї  стільки  ворогів  навколо  –
Всі  хочуть  підкорить  її  собі.
Спокійно  не  жила  вона  ніколи,
Стікала  часто  кров’ю  в  боротьбі.

В  пріоритеті  ж  мала  тільки  волю  –
Це  довела  усім  своїм  життям.
«Без  волі  й  жито  не  зросте  у  полі,  –
Мені  у  сні  сказала.  –  Це  затям!»
                                                                           30.06.2025.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2025
автор: Ганна Верес