Що ж, ми слов’яни-українці!
В серцях горить слов’янський дух.
Були ми славні запорожці,
По землі котився Слави слух.
Він котився грізним валом,
І застерігає вражий світ.
Кінець настане тім началам,
Хто посягне на Божий Рід.
Ми Божі діти, згуртувались
В єдиний стрій, за волю в бій.
За життя не турбувались,
За Неньку смуток був і біль.
Надію й Волю в серцях маємо,
Міцна єдність, як граніт.
Хто посягне ми здолаємо,
Україна засяє на весь світ.
Липень 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2025
автор: Сокол