Зі мною той же п’яний ескорт,
Пальці у рот, та це не пройде.
Знову мовчання - дешевий аборт,
Твоє мереживо - все, що веде.
Пляшка під ліжком, як труп після свята,
Трусики змерзли на спинці стільця.
Шрами на шиї від спазмів і ґратів -
Наче й любов, та без жодного "я".
Між ліжком і шафою - закусана шия,
В раковині - блювота й туш.
На люстрі галстук, світло паршиве,
І смак тіла ще досі у душі.
Шкіра пахне горілкою й страхом,
Змазаний макіяж, мов вино на шовку.
Світ за вікном вже близький до краху,
Ми вже частина зотлілих структур.
Пальці липкі, як столик у барі,
Соромно навіть кімнаті за нас.
На стелі слід від удару стаканом,
Все, що між нами - кармічний баланс.
Кеди на ліжку, зламана шпилька,
Стукіт у двері, але вже не твій.
Ти, як і місто - густа павутинка,
Що обплела мене в тіньовий біль.
Ми не кохались - ми просто втікали
В ритмі підбитих сердець і тривог.
Тіні повзуть по стіні, як спіралі,
Із перепалок, втом та думок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2025
автор: Вінчі