Світла пам’ять пілоту F-16 Максиму Устименко.

Він  міг  би  ще  літати  та  жити  -
Тепло  дарувати  своєму  сину.
А  зміг  чужим  життям  дорожити,
Його  вибір:  відвів  літак  і  загинув.

З’явилися  в  небі  ворожі  ракети,
Їх  було  треба  йому  зупинити.
Вони  небезпечні  -  це  не  макети.
Максиму,  вдалося  сім  збити.

Потім,  вів  ушкоджений  літак.
Там,  внизу,  домівки,  живі  люди.  
Герої  вирішують,  тільки,  так!
Їх  вчинки  вражають  всюди!  

Він  міг  би  ще  літати  та  жити  -
Тепло  дарувати  своєму  сину.
А  зміг  чужим  життям  дорожити,
Його  вибір:  відвів  літак  і  загинув.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2025
автор: filaya