Світло тримає ( ти розтікався медом…)

Ти  розтікався  медом  —
Літо  поволі  спливало,
Мирним  загорнуте  пледом,
Щастя,  якого  мало.
Вітер  цілує  тишу,
Вітер  хвилює  небо.
Море  мене  колише,
Світло  тримає:  треба!
Безвість,  незвідані  далі
Далі  шепочу  долі:
Щоб  не  зів’яли  квіти
Волі  в  п’янкій  неволі

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2025
автор: fialka@