Стривай, стривай, кохана,
Постій під струменем води холодної.
Нехай міць її незламна
Наповнить корпус жвавістю зарядною.
Вода тече спокійно, мірно,
І ти жени свій настрій кепський.
Поплач, сльозу змахни водою,
На горло від холоду все закричи
І чистою до світлиці зійди.
(переклад власної поезії 16-17.07. 2013 р., виходила друком. Літературний альманах "Софія". Хмельницький, 2014. С. 53).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2025
автор: Ростислав Сердешний